Які гриби збирати безпечно?
Збирати можна лише гриби, які ви знаєте! Невідомі гриби або ті, які у вас викликають сумніви, краще сфотографуйте. Повернувшись додому, разом із спеціалістами зможете уточнити, що це за вид.
Які можна брати, а які – ні?
На території Карпатського біосферного заповідника зростає велика кількість різноманітних видів грибів. Більшість з них є їстівними чи умовно їстівними, однак є і отруйні види та ті, що занесені до Червоної книги України. Останні заборонено збирати законом, їх збір карається досить суттєвими штрафами.
Обов’язково ознайомтесь із червонокнижними видами тут:
https://redbook-ua.org/ або в додатку на телефон: https://play.google.com/store/apps/details?id=com.tysivapp.redbookukraine.
Як правильно збирати гриби?
- Збирайте в лісі гриби лише ті, які вам знайомі.
- Гриби завжди акуратно викручуйте із ґрунту.
- Усі гриби в природі виконують свою функцію і є незамінними елементами екосистеми, тому не знищуйте гриби, які не збираєте.
- Ніколи не збирайте гриби, які біля основи ніжки оточені оболонкою "піхва".
- Якщо збираєте сироїжки, то пам’ятайте, що в них ніжка ніколи не має піхви. Та сироїжки із червоно-фіолетовим забарвленням краще спробуйте на смак. Є багато видів, що мають гіркий та пекучий смак, який не зникає після термічної обробки.
- Перед засоленням білих, чорнушки, білявки, груздів, підгруздів та інших грибів, що містять молочний сік, обов'язково вимочіть їх в підсоленій воді, щоб видалити їдкі речовини.
- Сирим можна вживати лише Білий гриб.
Що робити у разі отруєння грибами?
Перші ознаки отруєння грибами з'являються через 30 хвилин – 2 години. Серед симптомів: нудота, болі в животі, блювота та діарея, можуть з'являтися судоми. Одразу викликайте медиків, і до їх прибуття необхідно очистити шлунок від їжі, викликавши блювоту. У жодному разі не викидайте недоїдені гриби, вони допоможуть точно визначити, яким саме видом отруїлись.
Які гриби не можна збирати?
Бліда поганка
Найнебезпечніший гриб – бліда поганка. Зустрічається вона часто. Недосвідчені грибники іноді плутають її з печерицями або сироїжками. У поганці, як і в інших грибах, дуже багато амінокислот, жирів та інших корисних речовин, але гриб містить сильну отруту – аманітотоксін. Він не руйнується при термічній обробці, не розчиняється у воді. Одна бліда поганка, яка потрапила в їжу, може погубити трьох-чотирьох дорослих людей. Бліді поганки трохи схожі на печериці, але в блідої поганки нижній бік шапки зеленувато-білий, а в печериці — рожевий.
Плодові тіла утворює з початку липня і майже до кінця жовтня. Шапка досить мінлива: в одних грибів зеленувата або оливкова, в інших — бронзова або оливково–коричнева. У діаметрі шапка до 15 см. У молодих плодових тіл вона наполовину кулькоподібна, у зрілих — випукло–розпростерта. Шапка гола, злегка клейка, у молодих грибів вкрита лусками — залишками покривала, що швидко зникають. Ніжка завдовжки до 10 см, завширшки до 2 см, циліндрична, біла або оливкова.
Ніжка у блідої поганки завдовжки до 10 см, завширшки — до 2 см, циліндрична, біла або оливкова, іноді з невеликими лусочками, у верхній частині є широке кільце, біля основи дещо ніби здута. Якщо розрізати ножем плодове тіло блідої поганки, то в середині можна побачити білу м’якоть, під шкірочкою частенько вона слабко зафарбована. Досвідченні грибники стверджують, що у молодих грибочків м’якоть із солодкуватим смаком і приємним запахом, у зрілих — з неприємним.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Бліда поганка — смертельно отруйний гриб, який дуже часто недосвідчені грибники плутають з печерицями, сироїжками, зеленушками, від яких вона відрізняється цілим рядом вище згаданих ознак.
Несправжня лисичка
Несправжня лисичка має неприємний відштовхуючий запах, на відміну від справжньої лисички. Несправжні лисички більш яскраві за кольором, часто помаранчеві. М'якоть повністю жовта. При натисканні на м'якоть колір не змінюється (а у лисичок червоніє).
Мухомор червоний
Мухомор легко розпізнати за яскраво-червоною з білими плямами шапкою. Шапка діаметром до 20 см. В одних плодових тіл може бути цегляно–червоною, ясно–червоною, в інших — жовто–червоною, але обов’язково з білими досить великими лусками. У молодих грибів форма шапки напівсферична, у зрілих — випукло розпростерта або плоско розпростерта, край тонкий, рубчастий. Ніжка завдовжки до 15 см, завширшки до 3 см. Вона циліндрична, біля основи бульбоподібна, суцільна, біла, здається голою, має широке, біле по краю жовтувате, повисле кільце. Іноді зустрічаються сірі мухомори.
Мухомор червоний — отруйний шапковий гриб, який містить отруту мускарин і мускаридин, що діє на центральну нервову систему людини. Ознаки отруєння цим грибом проявляються через півгодини, іноді можуть проявитися через чотири години, після вживання мухомора червоного у їжу. У постраждалого спостерігається нудота, блювота, пронос, запаморочення, посилене потовиділення, втрата свідомості, плач, приступи сміху і навіть галюцинації.
Частенько трапляється мухомор червоний у дубових лісах з дуба червоного і дуба високостовбурного, березових лісах з берези бородавчастої, дубових лісах з дуба низькостовбурного, грабових лісах з граба звичайного та ільмових, осикових лісах з осики та вільхи сірої, чорновільхових лісах з вільхи чорної. Мухомора червоного дещо рідше, але у сезон можна бачити у хвойних — соснових лісах з сосни звичайної і модрини, соснових лісах чорницевих, соснових лісах вересових, соснових лісах лишайникових, ялинових лісах з ялини європейської та ялиці.
Лабораторні дослідження показують, що вміст мускарину у мухоморі червоному складає — до 0,0016% сирої маси гриба. Із 125 кг мухомора червоного у лабораторії було отримано 0,25 г чистого мускаринхлориду, смертельна доза якого для людини 0,5 г. Мускарин майже не розщеплюється в організмі, тому виводиться із нього у розчиненому вигляді, сеча залишається токсичною, як і сам гриб. Разом з мухомором червоним до цієї групи отруйних грибів, які характеризуються такими показниками, належить: мухомор пантерний, клітоцибе білувате, клітоцибе червоне отруйне та інші гриби.
Опеньок сірчано-жовтий несправжній
Жовчний гриб схожий на білий, але верхня частина його ніжки покрита візерунком у вигляді чорної або темно-сірої сітки, а м’якоть на зламі червоніє. Несправжні лисички схожі на лисички їстівні, але їхні шапки рівні, червонувато-оранжеві, а не світло-жовті, як у їстівних, а із надламаної шапки несправжньої лисички виділяється білий сік.
Шапка діаметром до 6 см жовтувато–бурувата, по периферії має сірчано–жовтий або зеленуватий колір. Вона тонка, м’ясиста, у молодих плодових тіл форма напівсферична або випукла, у дорослих — наполовину розпростерта, з оригінальним горбиком. Шапка гладенька, її край має залишки покривала. Ніжка завдовжки до 12 см, завширшки до 1 см, гладенька, жовта, до основи дещо коричнева.
Перевернувши у руках шапку опенька сірчано– жовтого несправжнього низом до верху, одразу видно досить вузькі, часті, прирослі пластинки, у молодих плодових тіл вони сірчано–жовті, у зрілих — зеленувато–оливкові. У цього гриба ніжка завдовжки до 12 см, завширшки до 1 см, гладенька, жовта, до основи дещо коричнева. Розрізавши зріле плодове тіло опенька сірчано–жовтого несправжнього помітно, що ніжка порожниста, темно волокниста, м’якоть сірчано–жовта. Лабораторні дослідження м’якоті показують, що вона має неприємний запах і гірка на смак. Опеньок сірчано–жовтий несправжній — дуже отруйний шапковий гриб, отрута якого згущує кров, відбувається зневоднення організму, при цьому проявляється спрага, синіють губи у постраждалого, стають холодними руки і ноги, спостерігаються судоми. Отрута паралізує нерви, які регулюють роботу кровоносних судин, внаслідок чого кров у них затримується, а кров’яний тиск падає. Відбувається досить швидке жирове переродження тканин печінки, серця і нирок. Згодом стан хворого значно погіршується, наступає смерть.
Збираючи опеньки, уважно оглядайте їхні ніжки. У їстівних опеньків на ніжці є кільце з плівки, а в несправжніх такої плівки немає, і пластинки під шапкою зеленуваті. Щоб не отруїтися грибами, будьте уважні, коли їх збираєте. Якщо гриб схожий на отруйний, якщо ви сумніваєтесь, чи він їстівний, краще викиньте його.
І пам’ятайте народну мудрість: ГРИБИ МОЖНА ЇСТИ УСІЛЯКІ, АЛЕ ДЕЯКІ – ЛИШЕ РАЗ У ЖИТТІ…
